Наш офис: Киев, Дарницкий район, ул. Ревуцкого, 14, 2-й этаж, оф. 2

(096) 938-90-55    (066) 716-97-90

 

  Юридическая консультация

  Представительство в суде

  Адвокат по ДТП, возврат прав

  Адвокат по семейным спорам

  Адвокат по трудовым спорам

 

Составление исков и заявлений

Подача жалоб и апелляций

Раздел имущества, наследства

Адвокат по уголовным делам

Адвокат по гражданским делам

О нашей компании   |   Наши услуги   |   Контакты

Консультация адвоката

Гражданские споры

Уголовные дела

Административные дела

СМИ о нас

Из судебной практики

Помощь при ДТП
Расторжение брака
и раздел имущества
Трудовые споры
Защита в суде

 

      СМИ о нас

 

 

 

 

Тетяна Даниленко
адвокат, керівник юридичної компанії "Сучасна Феміда"

 

 

Пенсії у 2020 році. Що нового

 

Які зміни внесе новий рік у життя українських пенсіонерів
Як порахувати розмір своєї пенсії

 

 Адвокат Даниленко Тетяна Іванівна Київ

     Вже з 1 січня 2020 року буде перераховано мінімальний розмір пенсійних виплат для всіх непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків.

 

Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений для зазначеної вище категорії осіб в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, вже з 1 січня 2020 року збільшиться до 1889,20 грн.

 

Питання перерахунку та індексації пенсій регулюється Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

 

У 2020 році розмір пенсії буде перераховуватись залежно від заробітку та страхового стажу людини. Нарахування НАПРЯМУ ЗАЛЕЖАТИМЕ від розміру середньої заробітної плати, яка на даний час складає 6188,89 гривень, та яка згодом буде переглянута на підставі даних Пенсійного Фонду України за погодженням з центральними фінансовими органами.

 

Розмір пенсії кожної людини залежить від наявності страхового стажу та заробітної плати.

 

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менш, ніж МІНІМАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ВНЕСОК. Заробіток для призначення пенсії визначається за період роботи з 01.07.2000 року за даними персоніфікованого обліку.

 

Заробіток визначається за формулою:

 

Середня заробітна плата людини за останні 3 роки, що передували виходу на пенсію (в 2019 році становила 6188,89 грн та згодом буде відкоректована) помножена на індивідуальний коефіцієнт заробітку людини, тобто Зп = Зс х К

 

Пенсія відповідно призначається за формулою:

 

Коефіцієнт страхового стажу помножений на заробіток конкретної людини, тобто П= Кс х Зп

 

Крім того, один рік трудового стажу дорівнюватиме 1% заробітної плати. Розмір пенсії, як вбачається з вищенаведених формул, залежатиме також від розміру середньої заробітної плати за останні три роки, що передували виходу на пенсію, а отже залежатиме не лише від страхового стажу.

 

Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсії здійснюється після звільнення з роботи або після припинення ними підприємницької діяльності, з використанням нового показника прожиткового мінімуму, для осіб, котрі втратили працездатність, який відповідно встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», та складає з 1 січня 2020 року — 1638 гривень, з 1 липня — 1712 гривень, з 1 грудня — 1769 гривень.

 

Максимальний розмір пенсії в 2020 році зросте та буде встановлений на рівні суми 16380 гривень, що дорівнюватиме 10-ти прожитковим мінімумам для осіб, що втратили працездатність, а з 01.07.2020 року становитиме — 17120 гривень, та з 01.12.2020 року — 17690 гривень відповідно.

 

Перерахунок пенсій за стажем та заробітком відбувається в автоматичному режимі кожний рік, починаючи з 01.04 поточного року. Тому пенсіонерам з питанням перерахунку пенсії особисто до органів Пенсійного фонду звертатися не обов’язково.

 

Також у 2020 році планується проведення індексації пенсій з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати. Індексація відбудеться з 01.03 поточного року.

 

Також слід врахувати, що у 2020 році стати пенсіонером буде складніше. Щоб вийти на заслужений відпочинок у 60 років, у людини має бути в наявності не менше 27 років страхового стажу. Іншим доведеться працювати довше.

 

Якщо у людини від 17 до 27 років страхового стажу, то на пенсію вона зможе вийти не раніше 63 років, а при наявності стажу від 15 до 17 років — не раніше 65 років.

 

За розрахунками, які наводить Мінсоцполітики, такими темпами до 2028 року в Україні лише 45% 60-річних людей зможуть вийти на пенсію вчасно.

 

Кожний рік вимога до обов’язкової тривалості трудового стажу буде збільшуватися. У 60 років зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:

 

у 2020 році — від 27 років страхового стажу;

у 2021 році — від 28 років страхового стажу;

у 2022 році — від 29 років страхового стажу;

у 2023 році — від 30 років страхового стажу;

у 2024 році — від 31 року страхового стажу

у 2025 році — від 32 років страхового стажу;

у 2026 році — від 33 років страхового стажу;

у 2027 році — від 34 років страхового стажу;

у 2028 році — від 35 років страхового стажу.

 

У 63 роки зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:

 

у 2020 році — від 17 до 27 років страхового стажу

у 2021 році — від 18 до 28 років страхового стажу;

у 2022 році — від 19 до 29 років страхового стажу;

у 2023 році — від 20 до 30 років страхового стажу;

у 2024 році — від 21 до 31 року страхового стажу

у 2025 році — від 22 до 32 років страхового стажу;

у 2026 році — від 23 до 33 років страхового стажу;

у 2027 році — від 24 до 34 років страхового стажу;

у 2028 році — від 25 до 35 років страхового стажу.

 

Аналізуючи вищенаведений матеріал, зазначу, що фактично, ухвалені зміни, які стосуються пенсійного законодавства, в частині підвищення розміру пенсії, внаслідок перерахунку та індексації, позитивно вплинуть на гаманець тих пенсіонерів, які мають офіційний страховий стаж та отримували заробітну плату не «у конвертах».

 

 

 

Тетяна Даниленко
адвокат, керівник юридичної компанії "Сучасна Феміда"

 

Олена Осмоловська
генеральний директор видання "Юридична Газета"

 

 

Я відповідаю за командну гру, але адвокатура — це соло!

 

«Професійний адвокат має фокусуватися не лише на отриманні гонорару, але й бути відповідальним у процесі надання правничої допомоги», — вважає керівник юридичної компанії «Сучасна Феміда» Тетяна Даниленко. Адвокат розповіла «ЮГ», чого не вистачає українській адвокатурі, що очікує від судової реформи та як ставиться до ймовірного скасування адвокатської монополії.

 

- Тетяно, з чого починалася Ваша кар'єра? Чи вважаєте Ви себе адвокатом за покликанням?

 

 адвокат Даниленко Татьяна Ивановна

– Свою кар'єру юриста я розпочала в судовій системі майже 20 років тому. Найкращий досвід для юриста — практика. Ти щодня комунікуєш з фахівцями, вчишся, здобуваєш досвід, безпосередньо спостерігаєш за судовим процесом. Коли є відчуття, що можеш розвиватися як особистість у певній галузі, звичайно, як будь-якій цілеспрямованій людині, хочеться щось змінити, вдосконалити свої знання, досягти успіху та визнання. Тому зупинятися я не збиралася — риси характеру не ті! Вважаю, що будь-яка жінка повинна реалізувати себе у професійному плані. Отримавши певний досвід, я без вагань вирішила стати адвокатом та відкрила власну юридичну компанію, яка вже 15 років успішно конкурує на юридичному ринку. Такий собі ювілей!

 

Безперечно, це моє покликання, робота, що мені приносить задоволення. Найкраща винагорода — це коли до тебе приходять твої вдячні клієнти вже не за вирішенням проблеми, а щоб привітати зі святом або випити кави, поспілкуватися. Це кайф, адже ти відіграв на якомусь складному етапі життя людини важливу роль, надавши фахову правничу допомогу, допоміг їй у професійному плані. Я дуже ціную подібні моменти. Це означає, що ти робиш свою роботу правильно. Звичайно, тебе радять своїм знайомим, колегам тощо. Ти роками працюєш на своє ім'я, репутацію. Вміння комунікувати з клієнтом, правильно донести та захистити позицію — це дуже відповідально.

 

- На чому спеціалізується Ваша компанія?

 

- Від початку заснування компанія зайняла нішу надання повного спектра послуг у справах, що підсудні судам загальної юрисдикції. Ми займаємося представництвом інтересів у галузях цивільного, адміністративного, кримінального судочинства та у справах про адміністративні правопорушення. Також займаємося представництвом інтересів громадян на стадії виконавчого провадження та надаємо послуги абонентського обслуговування (в тому числі юридичним особам).

 

- За якими принципами Ви обираєте людей до себе в команду?

 

- Я сформулювала низку цінностей, яких дотримуюсь у роботі, такий собі особистісний бекграунд, тому з точки зору ефективності та дотримання принципів компанії, в команду беру людей, котрі працюючи, цінують можливість якісно реалізувати свої здібності, в тому числі і комунікативні. Адже на них покладається ряд завдань, виконання яких свідчить про ефективність адвокатської діяльності. Діловій людині повинні бути притаманні креативність, цілеспрямованість, самостійність, відповідальність, організованість та здатність до самореалізації. Однак доброзичливі стосунки ніхто не скасовував, тому пишаюсь тим, що стосунки у колективі завжди дружні. Я ціную та поважаю людей, які працюють зі мною та з якими маю честь сама працювати.

 

- Адвокатура — це соло партія чи командна гра? Яку частину роботи можна зазвичай делегувати своїм помічникам? Чи звертаєтеся Ви до інших спеціалістів для вирішення спору (наприклад, до психологів)?

 

- Для мене, як керівника — це соло відповідальність за командну гру. Звичайно, частина роботи делегується помічникам, але відповідальність за результат проведеної для клієнта роботи в цілому я беру на себе. До спеціалістів, звичайно, звертаємося: психологи, перекладачі, експерти та інші спеціалісти в певних профільних галузях — це часто невід’ємна складова судового процесу, яка забезпечує нашим клієнтам обґрунтованість та твердість позиції, тому йде постійна взаємодія у професійному плані.

 

- Що найскладніше у Вашій роботі?

 

- Ти мимохіть опиняєшся в центрі складних життєвих ситуацій, в яких інколи вирішуються долі людей. Це стосується і кримінальних, і цивільних проваджень. Для мене найбільш емоційно тяжкими є кримінальні провадження, пов'язані зі злочинами проти життя та здоров'я особи, а також цивільні, в яких вирішуються долі малолітніх або неповнолітніх дітей. Так склалося, що в мене величезна кількість справ саме цієї категорії. Тут важливо максимально абстрагуватися від емоцій учасників судового процесу та зосередитися на питаннях прававового поля. Однак не завжди це вдається, адже людський фактор ніхто не скасовував, тому певну дозу негативних емоцій доводиться пропускати крізь себе. Робота адвоката в судах загальної юрисдикції є специфічною та відрізняється певним емоційним навантаженням, на відміну від роботи адвоката, наприклад, в господарських судах, де як правило працюєш виключно з документами.

 

 адвокат в Киеве Даниленко Татьяна Ивановна

Також існує інший аспект — категорія клієнтів, яких доводиться переконувати у правильності позиції та обранні саме цього конкретного виду захисту. Адже ти, як фахівець, вже з перших хвилин розмови з клієнтом наперед вибудовуєш певні позиції та шляхи вирішення справи, враховуючи певний досвід, судову практику тощо. Однак трапляються випадки, коли людина звертається до адвоката за консультацією та захистом її прав, але хоче почути саме підтвердження вірності її міркувань та позиції та не хоче сприймати реальний стан речей, враховуючи чинне законодавство по її питанню, який йому доносить адвокат. Тому, переконуючи людину у правильності застосувань до її ситуації певних норм права і обираючи правову позицію та спосіб захисту у даній ситуації, ти хоч і впевнений в її правильності, але в той же час береш фактично на себе додаткову відповідальність перед клієнтом, адже насамперед твоїм покликанням є допомогти в правовому полі вирішити клієнту питання найбільш сприятливо для нього, не схибити і ти відповідаєш за правильність вилаштованої позиції і способу захисту. Позиція адвоката і клієнта не може відрізнятися, тому потрібно чітко, твердо донести її клієнту, отримати довіру. Мені це майже завжди вдається. Проте інколи бувають випадки, де слід відмовити клієнту.

 

- В яких випадках Ви відмовляєте клієнтам?

 

- Поясню на простому прикладі: клієнт наполягає на складанні позову, наприклад, з порушеннями правил підсудності, нехтуючи нормами діючого цивільно-процесуального законодавства, які йому роз'яснив адвокат. Звичайно, такий позов я не буду готувати, оскільки як фахівець я повинна нести відповідальність за якість надання послуг. Аналогічні ситуації трапляються під час узгодження позиції щодо обрання способу захисту, але це поодинокі випадки. Зазвичай після надання повної юридичної консультації з посиланням на норми права та судову практику людина отримує повну картину можливого вирішення її питання у цивільній справі, або у кримінальному чи адміністративному провадженні. Професійний адвокат, на мою думку, має фокусуватися не лише на отриманні гонорару, але й бути відповідальним у процесі надання правничої допомоги. Наша компанія орієнтована саме в такому, як я його називаю «правильному» напрямку — це і є запорука нашого успіху.

 

- Розкажіть про Ваші найцікавіші кейси.

 

- Насправді, складно виокремити найбільш цікаві кейси, оскільки для мене всі вони є значущими. З останніх вдалих, але вкрай трудомістких кейсів, можу відзначити справу щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та повернення її матері, яка декілька років не бачила свого сина та не мала можливості брати участь у його вихованні внаслідок неправомірних дій колишнього чоловіка. Наразі, після тривалих судових розглядів, рішення судів на користь матері дитини набрали законної сили.

 

Також цікавою була справа про відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди, де клієнту присуджено до відшкодування значну суму упущеної вигоди та моральної шкоди, оскільки останній був позбавлений можливості реалізувати своє право на укладення за кордоном трудового договору та отримання доходу у вигляді заробітної плати. Якщо відкрити ЄРСР, на жаль, в цій категорії обмаль позитивних рішень, оскільки вони складні у доказуванні. Однак нам це вдалося, тому я дуже рада за нашого клієнта.

 

З останніх кримінальних проваджень нам вдалося домогтися для клієнта на досудовому слідстві перекваліфікації з ч. 3 ст. 368 КК (одержання неправомірної вигоди у великому розмірі або діяння, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище) на ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство), якою передбачається більш м'яке покарання у разі обвинувального вироку. З цією кваліфікацією справа була направлена до суду. Також є чимало успішно завершених кримінальних проваджень за ст. 121, 126, 185, 186, 286, 358, 286 КК України та ін.

 

- Що Вас найбільше надихає в роботі?

 

- Мене надихає те, що моя праця приносить користь людям. Коли ти допомагаєш вирішити складну життєву ситуацію клієнту, завжди відчуваєш задоволення від того, що був корисний, це змушує мене рухатися далі.

 

- Сім'я, робота, хобі, розвиток… Як тримати баланс? Це взагалі можливо чи потрібно розставляти пріоритети?

 

- Вважаю, що жінка повинна реалізувати себе у професійному плані, бути цікавою, різносторонньою, вміти подати себе та вдало конкурувати. Має бути не лише гарна «обгортка», але й наповненість, різноплановість. Тоді ти почуваєшся впевненою, та що не менш важливо для мене — реалізованою людиною.

 

Мабуть, складно чогось досягти без віри в те, що все вийде. Звичайно, великою підтримкою заручаєшся від людей, які з тобою поруч. Не варто думати, що сім'я і діти — перешкода для успіху в кар'єрі. Зовсім навпаки! Мої близькі — моя опора, підтримка і натхнення. Я не з тих жінок, яким цікава роль домогосподарки. Я вважаю, що жінка повинна займатися улюбленою справою, бути успішною.

 

Тримати баланс цілком можливо. Потрібно лише правильно розподілити час між роботою і сім'єю. Водночас жінці не слід перетворюватися на чоловіка або переносити свої робочі моменти в сім'ю. Тому все, що стосується роботи, вдома — це табу. Жінка повинна залишатися жінкою, слабкою статтю, але при цьому мати власні вподобання, хобі, можливість проводити час з близькими, друзями, отримувати позитивні емоції від життя та відпочинку.

 

Що стосується хобі, то я люблю кулінарію. У вільний час, здебільшого це вихідні або свята, можу порадувати своїх близьких та друзів домашньою випічкою або якоюсь кулінарною новинкою. Взагалі я люблю готувати, для мене це задоволення.

 

- Які у Вас, як у адвоката, є очікування від судової реформи?

 

- На жаль, майже на всій території України в судовій системі склалася складна ситуація, так би мовити «кадровий голод». Особливо це стосується судів першої інстанції, більшість судів не укомплектовані суддями. Така ситуація вкрай негативно впливає на строки розгляду справ, що порушує конституційні права громадян, гарантії ефективного поновлення у правах шляхом здійснення правосуддя. Проте останнім часом Вища рада правосуддя здебільшого займалася звільненнями суддів та притягненням їх до дисциплінарної відповідальності, на мою думку, не враховуючи надзвичайне навантаження, яке внаслідок цього утворилося. При цьому судді, призначені на посади вперше, інколи по декілька років чекали на призначення їх безстроково.

 

Ситуація в областях України доходила до того, що в деяких судах взагалі були відсутні судді. Зокрема, моя клієнтка змушена була майже пів року чекати на призначення судді до суду першої інстанції в одному з районних судів області. На жаль, це непоодинокі випадки. Апеляційна інстанція не визначає підсудність іншому суду, а людина фактично обмежена у своїх правах на своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи, що є однією з основних засад цивільного судочинства. Тому виходить, що позов, поданий у 2017 р., розглянутий першою інстанцією з постановленням судового рішення лише у 2019 р. Яка може йти мова про розумність строків розгляду?

 

Отже, сподіваюся на зміну ситуації щодо доукомплектування судів, що має призвести до скорочення строків та підвищення якості розгляду справ, дотримання основоположних прав та свобод громадян України. Оскільки Президент вже підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», то є надія, що ситуація зміниться на краще.

 

- Вірогідно, що незабаром адвокатська монополія буде скасована. Як Ви до цього ставитеся?

 

- На мою думку, скасування адвокатської монополії призведе до порушення, насамперед, прав фізичних осіб. Адже людина звертається за фаховою допомогою, покладаючись повністю на знання правника, який здійснює представництво її інтересів, у тому числі на знання норм матеріального та процесуального права. Дуже неприємно спостерігати картину «хаосу» в судовому засіданні, коли той «фахівець» елементарно не знає стадії процесу і починає запевняти свого клієнта, що суд відмовляє, наприклад, у задоволенні його клопотань, тому що має «зацікавленість». Хоча насправді стадія клопотань по процесу закінчилася, а він навіть не розуміє, чому суд йому відмовив у задоволенні клопотання. Така, наприклад, дія як невчасне подання доказів фактично позбавляє клієнта можливості довести підстави своїх вимог чи обґрунтувати заперечення, що може призвести до постановлення судом рішення не на користь цього громадянина, адже процесуальним законодавством обов'язок доказування покладається на сторін.

 

Звичайно, я не говорю про всіх юристів, є чисельна кількість кваліфікованих правників, знаючих у тому числі і судовий процес, але одночасно є такі, які себе позиціонують адвокатами, але насправді не є такими. Саме в такій ситуації громадяни, на жаль, можуть не отримати правничої допомоги, яку б, на моє переконання, на більш якісному рівні зміг би надати адвокат-практик.

 

Також не варто забувати про те, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку та з підстав, передбачених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тому адвокат повинен дотримуватися адвокатської етики та має низку застережень відповідно вищевказаного закону. Це дисциплінує та вимагає від адвоката правильності дій і чіткої обізнаності в законодавстві. Особливий статус адвоката покладає на нього додаткові обов'язки та обмеження, які не притаманні статусу звичайного юриста.

 

Кожен повинен займатися своєю спеціалізацією професійно та на високому рівні, адже вирішуються долі людей і це, на мою думку, велика відповідальність, до суду люди звертаються здебільшого у вкрай складних життєвих ситуаціях, які потребують фахового вирішення. Відтак, у разі скасування монополії, звичайно, у адвокатів-практиків, які мають сталу клієнтуру, роботи не зменшиться, а мабуть, навпаки, збільшиться, адже знову суди завантажать «фантастичні» позови. На моє переконання, саме це негативно вплине на пересічних громадян.

 

- Чому, на Вашу думку, не вдається відстояти необхідність монополії?

 

- Багато хто, на мою думку, помилково вважає, що скасування адвокатської монополії призведе до збільшення конкуренції, демократизації процесів і, як наслідок, покращення якості юридичних послуг. Тому, мабуть, на даний час все ж таки монополію буде скасовано. Але я переконана, що через деякий час будуть певні негативні наслідки та законодавець знову повернеться до цього питання. Адвокатська монополія похитнулася через те, що вчасно не була проведена реформа адвокатського самоврядування.

 

- Які цілі Ви ставите перед собою та перед командою на наступний рік?

 

- Наступний рік має бути продуктивним. Темп роботи в компанії набирає обертів, кількість роботи зростає, а отже, нам знадобиться більше людей в команді. Можливо, для зручності клієнтів ми відкриємо ще один офіс у м. Києві. Однак це ще лише у планах. Загалом, попит на юридичні послуги зростає, у тому числі у зв'язку з нестабільною ситуацією в країні. Ми маємо відповідати сучасним тенденціям і не зупинятися на досягнутому.

 

 

 

Тетяна Даниленко
адвокат і фахівець з сімейного права,
керівник юридичної компанії "Сучасна Феміда"

 

 

Якби в Україні шлюбні контракти укладали частіше, не було б стільки сімейних спорів – адвокат Тетяна Даниленко

 

– На сьогодні в Україні при вирішенні сімейних спорів починає набувати розвитку медіація. Фахівці у даній сфері стверджують, що цей спосіб вирішення спорів досить популярний, і якщо медіацію правильно проводити, вона дає успішні результати. Чи доводилося Вам використовувати у своїй практиці медіацію або організувати переговори між сторонами, щоб дійти до компромісного результату?

 

 Даниленко Татьяна Ивановна адвокат Киев

– Дійсно, медіація сьогодні застосовується при вирішенні спорів досить часто. Нерідко такі спори виникають між чоловіком та дружиною. Питання поділу майна, згідно з Сімейним кодексом, можуть вирішуватись як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання. Саме тому медіація набула широкого вжитку серед фахівців у галузі права, які часто виступають у ролі медіаторів та за допомогою своїх знань врегульовують у позасудовому порядку питання між сторонами конфлікту. Їм роз’яснюються можливості та способи врегулювання конфліктних відносин, питання щодо розподілу майна, утримання дітей після розірвання шлюбу тощо.

 

Звичайно, це найоптимальніший спосіб вирішення проблем між подружжям, оскільки судові розгляди, як показує практика, зазвичай тривалі. В Цивільному процесуальному кодексі строк розгляду цих справ обмежений двома місяцями, але практика показує, що дотриматися рамок зазначеного строку майже неможливо. Наприклад, справа щодо поділу майна може бути ускладнена через збирання доказів, питання оцінки цього майна, тривалістю проведення експертиз, тощо. Все це затягує вирішення питання по суті. Тому якби сторони дійшли консенсусу до судового розгляду – це був би ідеальний варіант.

 

У деяких справах досягти його вдається, тому буває, що позов залишають без розгляду, або сторони укладають мирову угоду, укладення якої дозволяється на будь-якій стадії судового процесу до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі. Але вирішення конфлікту без судового розгляду стає можливим, лише якщо юрист грамотно надасть консультацію подружжю.

 

Як правило, за допомогою до медіатора звертається одна зі сторін конфлікту. Основна мотивація – людина не може «достукатись» до свого опонента, пояснити та запропонувати пошук вирішення проблеми спільними зусиллями. Справа адвоката у такому випадку – професійно надати консультацію громадянину, який звернувся за допомогою, запросити протилежну сторону конфлікту, а потім їм обом розповісти, які компромісні варіанти допоможуть знайти вихід із конфлікту.

 

– Однією з важливих проблем подружжя, що перебуває на стадії розлучення, є поділ майна. Який правовий режим може мати майно, набуте у шлюбі, та як його ділити? Крім того, у сімейному праві є таке поняття, як презумпція спільності майна – розкажіть про нього детальніше. Яке майно не підлягає поділу?

 

– Відповідно до Сімейного кодексу, майно, що нажите подружжям за час перебування у шлюбі, є його спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачено шлюбним договором. Тому поділ майна подружжя у судовому порядку проводиться, як правило, порівну. Щоправда, можливі й виключення. Так, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Також за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

 

Що стосується правового режиму майна, то дійсно існує поняття презумпції його спільності – це і є спільна сумісна власність. Незалежно від того, чи працював хтось з подружжя, чи ні, майно, яке придбане у шлюбі, вважається спільною сумісною власністю. Не підлягає поділу, наприклад, майно, отримане у спадок, та майно, що було придбане за особисті кошти одного з подружжя, страхові виплати, кошти отримані в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішуючи це питання питання, суд встановлює походження коштів – мають бути письмові докази того, що особа, наприклад, до укладення шлюбу мала на банківському рахунку особисті кошти, а в період перебування у шлюбі використала їх. Банківська виписка буде належним тому доказом, і тоді майно, придбане за такі кошти, поділу не підлягає.

 

– Україна – одна з небагатьох країн світу, яка дозволяє народження дитини за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Якщо доводилося стикатись на практиці, розкажіть про основні проблеми та спори, що виникають у даній сфері. Як держава регулює права сурогатних матерів та сімейних пар або жінок, які вирішили скористатись їх послугами?

 

– Питання щодо сурогатного материнства також регулюються Сімейним кодексом України. Звичайно, коли подружжя приймає рішення скористатись послугами сурогатної матері, з нею укладається письмовий договір, який обов’язково повинен бути нотаріально посвідчений. Усі питання регулюються саме цим договором – щодо утримання сурогатної матері під час вагітності та інших суттєвих питань, які як біологічні батьки, так і сурогатна матір хочуть завчасно обумовити.

 

На жаль, у цьому плані наше законодавство недосконале, має багато прогалин. І якщо, наприклад, почнуться судові спори між жінкою, яка народила дитину та біологічними батьками - подружжям, то законодавство належним чином не регулює ці проблеми. Але на даний час у судах не дуже багато подібних справ.

 

– Розкажіть, будь ласка, про правові аспекти цивільного шлюбу в Україні.

 

– Існування цивільного шлюбу нашим законодавством визнається. З набуттям чинності новими Сімейним та Цивільним кодексами, проживання чоловіка та жінки разом без реєстрації шлюбу вважається цивільним шлюбом. Але часто у таких пар виникають питання стосовно поділу майна, реєстрації дитини у органах РАЦСу, спадкування у випадку смерті одного з подружжя тощо.

 

Багато людей, проживаючи у цивільному шлюбі, думають, що вони мають такі ж права, як і подружжя після реєстрації шлюбу. Але це не зовсім так. Скажімо, цивільна дружина чи чоловік, згідно зі спадковим законодавством, мають право на спадкування лише в четверту чергу, і для того, щоб змінити черговість спадкування, необхідно встановити факт проживання однією сім’єю. Після отримання відповідного судового рішення необхідно звернутись з позовом про зміну черговості спадкування. Всі ці дії не потрібно вчиняти особам, які перебували у зареєстрованому шлюбі.

 

Щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, також є ряд питань. Як правило, коли між подружжям виникає конфліктна ситуація, протилежна сторона конфлікту факту спільного проживання не визнає. Тому інколи буває дуже тяжко довести суду сам факт такого проживання.

 

Також у цивільному шлюбі складається непроста ситуація з набуттям майна у спільну власність, оскільки договір купівлі-продажу може укладатись на ім’я одного з подружжя, і дозвіл іншого для відчуження не потрібний, а отже один з подружжя може розпорядитись спільним майном.

 

– Цікаво дізнатися, як на сьогоднішній день держава регулює процес укладення шлюбних контрактів. Опишіть Ваш досвід надання послуг у цій сфері. На Вашу думку, чи готові психологічно наші громадяни до поширеного та постійного використання інституту шлюбного контракту?

 

– У нашій країні шлюбні контракти, на жаль, укладають рідко. Якби було навпаки, думаю, при розлученнях виникало у рази менше спорів.

 

Шлюбним контрактом регулюються всі майнові права, які бажає обумовити подружжя. Укладений такий контракт може бути як до, так і після реєстрації шлюбу особами, які досягли шлюбного віку (якщо не досягли – то за згодою батьків або опікунів). Укладається він у письмовій формі й обов’язково нотаріально посвідчується.

 

Шлюбним контрактом можна визначити статус майна подружжя та врегулювати питання, які не регулюються загальноприйнятими нормами законодавства. Скажімо, у такому договорі може бути прописано, що, наприклад, майно, яке було придбане одним із подружжя до укладення шлюбу, вважається спільною сумісною власністю.

 

Не можна врегулювати шлюбним контрактом перехід права власності, оскільки це буде «обхід» нотаріально посвідченого договору.

 

На жаль, повторюсь, в Україні шлюбні контракти укладаються нечасто, хоча з їх допомогою можна було б вирішити ряд проблем, точніше, не допустити їх. Хоча варто сказати, що шлюбний контракт, як і будь-який правочин, може бути визнаний недійсним судом.

 

– І наостанок – про проблеми позбавлення батьківських прав: причини, процедура, рішення суду.

 

– Питання позбавлення батьківських прав вирішується виключно у судовому порядку. Щоб порушити це питання, необхідно звернутися до органу опіки та піклування й отримати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав особи щодо неповнолітньої чи малолітньої дитини. Наш законодавець стоїть на тому, що треба захистити права дитини, тому причини та підстави для позбавлення батьківських прав одного з подружжя треба мати вагомі.

 

Висновок органу опіки та піклування, щоправда, для суду не є обов’язковим. Якщо суд встановить, що даний висновок є необ’єктивним, він просто не приймається до уваги. При розгляді справи щодо позбавлення батьківських прав судом обов’язково враховуються характеризуючи дані особи відповідача, його ставлення до дитини та ступінь його участі у розвитку, утриманні та вихованні дитини та інші важливі фактори.

 

Враховується при цьому також й думка неповнолітньої дитини, яку суд може допитати у присутності представника служби у справах дітей. Та як би там не було, а суд завжди виходить з того, що підстави для позбавлення батьківських прав мають бути істотні.

 

Інші статті про нас:

 

Інформаційне агентство "Вектор Ньюс"

 

"Безправ’я – дитину позбавили матері, а чиновникам байдуже"

 

Стаття адвоката і фахівця з сімейного права юридичної компанії "Сучасна Феміда" Тетяни Даниленко

 

Джерело: http://www.vectornews.net/news/politics/125438-bezpravya-ditinu-pozbavili-mater-a-chinovnikam-bayduzhe.html

 

Консультация адвоката Киев    Адвокат по семейным вопросам Киев

 

Телепередачі з нашою участю:

 

Телеканал "НТН"

 

"На Київщині батько півтора року не віддає матері 7-річного сина"

 

Телесюжет з місця подій за участю адвоката і фахівця з сімейного права юридичної компанії "Сучасна Феміда" Тетяни Даниленко

 

Джерело: https://ntn.ua/uk/products/programs/svidok/news/2019/10/09/39040

 

  Адвокат Киев

 

2020 г.  ©  Консультации адвоката в Киеве. Адвокат Дарницкий район Киев.